Педрада

Тема засідання педагогічної ради-проблемного столу:

Мотиваційний аспект в організації навчальної діяльності учнів. Проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів за сучасних умов,

проведеної  16.10.2015р.

Мета: проаналізувати роль професіоналізму педагогічного працівника у формуванні мотивації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого потенціалу учня.

Завдання:

•  визначити проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів та шляхи їх розв'язання;

• стимулювати професійний розвиток педагогів в умовах розвитку освітньої установи.

ПЕРЕЛІК

питань, які потребують вивчення і висвітлення

у виступах на педраді

1.                 Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання.

2.                 Способи формування почуття обов’язку і відповідальності в учнів.

3.                 Створення на уроках ситуацій захопленості навчальним матеріалом.

4.                 Роль професіоналізму педагогічного працівника у формуванні мотивації навчальної діяльності учня та його особистості.

5.                 Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.

Проведення анкетування учнів та педагогічних працівників  (практичний психолог, методист)

План проведення педагогічної ради-проблемного столу

1.     Мотиваційний аспект в організації навчальної діяльності учнів. Проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів за сучасних умов. (Доповідь заступника директора з НВР                             Курмаша П.В.)

2.     Обмін думками педагогів з тем:

2.1.         Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності. (Виступ практичного психолога Бойко А.М.)

2.2.         Проблеми формування мотиваційної діяльності в сучасних умовах. (Виступ голови методичної комісії Кражан О.Д.)

2.3.         Роль професіоналізму педагогічного працівника у формуванні мотивації навчальної діяльності учня та його особистості. (Виступ голови циклової комісії Марусенко О.В.)

3.     Вироблення рекомендацій щодо формування мотивації навчальної діяльності учнів.

Виступ заступника директора з НВР Курмаша П.В. на педагогічній раді по питанні «Мотиваційний аспект в організації навчальної діяльності учнів. Проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів за сучасних умов»

 «Потрібно, щоб усі учні вже з самого початку чітко бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її», — писав Ян Амос Коменський. А мету навчання учні бачитимуть тільки тоді, коли вона буде чітко визначена і зрозуміло вмотивована викладачем та майстром виробничого навчання.

Існує велика кількість різноманітних мотивів, які впливають на ефективність процесу мотивації учнів професійно-технічних навчальних закладів у ході оволодіння ними професією. Поряд з економічними (гідна заробітна плата, наявність пільг) велике значення мають психологічні мотиви: самоповага, визнання оточуючими людьми, моральне задоволення роботою.

Мотивація займає ведуче місце в структурі особистості і є одним з основних понять, які використовуються для пояснення поведінки і діяльності людини. Система мотивів, у тому числі й мотивів професійного самовизначення динамічна і змінюється протягом усього життя: від дитячих нерозвинутих мотивів, фантазій, і мрій підліткового віку до мотивів сталого вибору з точки зору здібностей, інтересів і цінностей. Мотиваційна сфера особистості є не тільки віддзеркалюванням її власних індивідуальних потреб. Об’єктивною основою є реальні протиріччя життя, що виникають у суспільстві.

Відомо, що головним мотивом професійної діяльності в даний час є її соціальна значимість. Всі інші мотиви виражені менш значимо. Тому відношення молоді до отримання освіти і вибору майбутньої професії та спеціальності у сучасних соціально-економічних умовах стає більш прагматичним, суттєво змінюється структура мотивів і починають перевищувати економічні мотиви, а професія часто стає лише інструментом для досягнення цих цілей. Успіх у професійній діяльності залежить від мотивації на дану діяльність, тобто на перший план виходить мотиваційний чинник, який має сприяти задоволенню професійних інтересів учнів ПТНЗ.

 Таким чином, мотивація учнів у великій мірі залежить від відданості свої професії педагогічного працівника ПТНЗ.

Насамперед педагог має формувати зміст навчального матеріалу як систему практичних і навчальних завдань та організувати активні дії учня  з їх вирішенням. Від майстерності педагога, його педагогічного досвіду і психологічного настрою залежить те, чи зможе він використати такі методи і форми роботи з учнями, за яких у них сформуються сталі позитивні мотиви для набуття знань, умінь і навичок, виникнуть інтелектуальні інтереси.

Отже, навчальна діяльність для різних учнів має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, сподобатися педагогу, якого він поважає  (зовнішня мотивація), для інших — це проникнення в суспільне життя, самореалізація особистості (внутрішня мотивація). Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони передусім мають базуватися на активному інтересі до того, що є предметом вивчення.

Однак хвилює те, що порівняно з минулими роками в учнів Центру упав інтерес до вивчення окремих предметів, відсутня стабільність у  навчальних досягненнях учнів.

Порівняємо   навчальні досягнення учнів за минулий навчальний рік.

Не вийшли на рівень ліцензійних вимог такі майстри в/н: Лелюх Н.І., Калініченко Ю.В., Приходько В.І., Оніпко О.В. та ось уже два роки підряд Федина Т.Г. і Юшко Я.Ю. Викладачі: Марусенко О.В. з предмету  «Організація виробництва і обслуговування; Гречковська С.Д.  з предмету «Гігієна і санітарія виробництва; Демиденко О.М. з предмету «Устаткування підприємств»; Гречка В.О. з предмету «Охорона праці»; Кражан О.Д.  з інформаційних технологій; Христенко Ю.О.  з основ галузевої економіки; Гузик А.І. з предметів «Спецтехнологія», «Допуски і технічні вимірювання», «Технічне креслення»,  «Матеріалознавство»; Покотило В.М. з ОБР, ПДР, будови автомобіля, професійної етики; Третяк В.В. з тракторів, с/г машин та комплексної системи технічного обслуговування і ремонту; Христенко В.М. з електротехніки та основ енергоефективності.

А звідси і мала кількість учнів у Центрі, які мають високий рівень навчальних досягнень, тобто відмінників та тих, хто отримує дипломи з відзнакою.

Слід відмітити, що  якщо порівнювати навчальні роки, то рівень навчальних досягнень учнів залишається стабільним та має незначні відмінності. Але якщо порівняти навчальні досягнення учнів за І семестр  та за рік одного навчального року,  то прослідковується тенденція, що в І семестрі значна кількість учнів має оцінки початкового рівня навчальних досягнень. Саме така картина спостерігалася у минулому навчальному році. Ми на засіданні педагогічної ради в січні місяці розглядали питання успішності учнів та постановили за певний за певний термін ліквідувати заборгованість учнів з предметів. Проте заборгованість ліквідовувалася довго, потуги були складними. Ще в березні місяці заборгованість не була повністю ліквідована. А ось навчальний рік учні Центру закінчили без оцінок початкового рівня.

Проблема низького рівня знань учнів – це одна із проблем, що постають перед сучасною освітою, яка щодня набуває все більшої актуальності.  Скарги педагогів на небажання вчитися та недисциплінованість учнів не припиняються. Стосунки між педагогами та учнями нерідко переростають у конфліктні.

Хочеться розібратися у причинах даного явища. Безумовно, у кожному конкретному випадку причини таких ситуацій різні. Проте існують і загальні. Серед них можна назвати відсутність пізнавальних інтересів, психологічну неготовність до навчання, негативне ставлення в деяких родинах до освіти в цілому та педагогів.

Жорсткі відносини у суспільстві зробили підлітків більш агресивними та жорстокими. Інколи вони дозволяють собі панібратське ставлення до нас, педагогів. Чітко проявляється неприйняття оцінок дорослих, незалежно від їх правильності. Існують відволікаючі фактори. Навколо вирує життя, існує безліч спокус (телебачення, комп’ютер), а тому, коли молода людина стоїть перед вибором між необхідністю робити потрібні, але не завжди захоплюючі домашні завдання та можливістю перегляду бойовика або телепередачі, то найчастіше перевага віддається останньому. Чому? Частина освітнього процесу та виховних функцій передана засобам масової інформації, де як новий суспільний ідеал пропонують молоді цінності відкритого демократичного суспільства, що на практиці є поки що суспільством споживання.

Як бачимо, небажання вчитися спричинено сукупністю причин, які розділяють їх на дві групи: зовнішні та внутрішні.

  До зовнішніх причин належать:

P     зниження цінності освіти у суспільстві;

P    нестабільність існуючої освітньої системи;

P     недосконалість організації навчального процесу (несформованість в учнів навичок навчальної діяльності, прогалини у знаннях, відсутність індивідуального підходу, нецікаві уроки);

P    негативний вплив середовища (ЗМІ, вулиця, родина).

До внутрішніх належать:

P     послаблення здоров’я школярів, що зумовлено погіршенням рівня добробуту родин та екології;

P    низький розвиток інтелекту (учні перестали читати);

P    відсутність мотивації до навчання;

P    слабкий розвиток вольової сфери молоді.

Ще К.Д. Ушинський писав: «Навчання, що базується лише на інтересі, не дає зміцніти волі учня, оскільки не все в навчанні цікаве, і доводиться багато брати силою волі».

Навчання – це не стихійне повсякденне пізнання, тут необхідні спеціальні уміння та навички. По відношенню до навчання можна виділити такі типи невстигаючих учнів:

1.                     Учні з гарним розвитком розумової діяльності, але з негативним ставленням до навчання.

2.                     Учні з недостатнім розвитком розумової діяльності, що поєднується з позитивним ставленням до навчання.

3.                     Учні з недостатнім розвитком розумової діяльності та негативним ставленням до навчання.

Найскладніша група – учні третього типу. І саме їх стає все більше. В.А. Сухомлинський відзначав, що учні рано усвідомлюють розумову нерівність, а тому їхні навчальні неуспіхи формують низьку самооцінку, внаслідок чого вони відчувають себе у чомусь обділеними.

У таких учнів формується демонстративність – риса, що пов’язана з потребою досягти успіху та прагненням привернути увагу оточуючих. Не маючи можливості самореалізуватися, самоствердитися у навчанні, вони прагнуть проявити себе неадекватною поведінкою, зовнішнім виглядом, хуліганськими вчинками. Не визнаючи навчальні задачі та «випадаючи» з процесу навчання, така дитина не може успішно навчатися. Тут треба формувати позитивну самооцінку на основі посильного матеріалу.

 Тому, якщо учень не встигає у навчанні, викладачу, майстру в/н  треба спробувати встановити причину цього і для себе вирішити: що я хочу сформувати у даному учневі (кінцева мета) і який мій учень сьогодні (вихідні дані). При цьому треба пам’ятати, що в діаді «педагог-учень» обидва суб’єкти взаємовпливають один на одного. Результат матимемо у тому випадку, якщо будуть робитися зустрічні зусилля. Тому слід підібрати ефективні стимули (зовнішні збудники) певної діяльності учня, щоби викликати корисні бажання та мотиви. Тому педагогічним працівникам Центру необхідно широко застосовувати рекомендації щодо впровадження емоційних, пізнавальних, вольових та соціальних методів мотивації під час проведення навчальних занять та виховних заходів, роботи гуртків і секцій.

Під час підготовки до педради практичним психологом та методистом було проведено анкетування педагогічних  по проблемі формування мотивації навчальної діяльності учнів та анкетування серед учнів випускних груп для виявлення мотивів навчальної діяльності.

Анкетування показало, що всі викладачі добре знають методи і прийоми мотивації навчальної діяльності учнів, визначають найоптимальніші з них. З метою формування позитивних мотивів навчальної діяльності викладачі Центру  використовують такі методи: словесні, наочні і практичні, репродуктивні і пошукові, індуктивні і дедуктивні, а також методи самостійної навчальної роботи. Також використовують наочність, яка підвищує інтерес учнів до питань, що вивчаються, допомагає перебороти втому чи негативні відчуття. Проводять лабораторні, практичні експериментальні роботи, які також виступають в ролі мотивів активної навчальної діяльності. Часто застосовують проблемно-пошукові методи, які є надзвичайно цінними у створенні позитивних мотивів навчання. Кожен із названих вище методів організації навчально-пізнавальної діяльності є не тільки інформаційно-навчаючим, а й мотиваційним. Важливу роль у мотивації навчання виконують методи емоційного стимулювання учнів, які у процесі навчання створюють ситуацію емоційно-моральних переживань та ситуацію успіху. Тому викладачам та майстрам в/н необхідно, виконуючи плани взаємовідвідування уроків колег, обмінюватися досвідом з питання виховання в учнів уміння і бажання навчатися.

Ілюстрації, емоційна розповідь викладачів – це прийоми реалізації методу створення емоційних переживань у навчанні. Одним із прийомів емоційного мотивування навчання є створення ситуації захопленості, тобто введення до навчального процесу захоплюючих прикладів, дослідів, фактів. Підвищений інтерес в учнів викликає аналіз уривків з художньої літератури, присвячених життю і діяльності видатних учених, громадських діячів. Наприклад, на уроках історії використання фактів із життя українських гетьманів та інших діячів може не тільки зацікавити учнів, а й викликати позитивне ставлення до предмета і теми, яка вивчається. Для створення емоційних ситуацій під час проведення уроків велике значення мають художність та емоційність мови викладача. Без емоційності його мова є тільки інформативно корисною, але, на жаль, вона не стає позитивним методом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Для формування навчальних мотивів велике значення має використання ситуацій пізнавальної новизни, пізнавальних ігор, навчальних дискусій, пізнавальних суперечностей, використання різноманітних аналогій тощо. Залучення учнів до ситуацій навчальних дискусій поглиблює їхні знання з окремих питань і на цьому ґрунті викликає нову хвилю інтересу до навчання. Проте викладачі не організовують на уроках навчальні дискусії. Звичайно, учні не завжди висловлюють кінцеве рішення про істинність тієї чи іншої точки зору, але в них з’являється інтерес до глибшого вивчення цих питань. Найкраще проводити навчальні дискусії під час активного повторення матеріалу, коли учні вже володіють достатнім запасом інформації. Як метод мотивації всім педагогам потрібно використовувати аналіз життєвих ситуацій. Цей метод безпосередньо мотивує навчання за рахунок максимально ймовірної конкретизації знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня і його оточення.

Одним із найдієвіших методів мотивації навчання для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень має бути створення на уроці ситуації успіху. Тому педагогічним працівникам потрібно добирати для учнів посильні завдання, оцінювати їхнє виконання, під час цього слід забезпечувати належний мікроклімат, у якому учень позбувся б почуття невпевненості та страху. Схвальні оцінювальні судження педагогічного працівника викликають в учнів позитивні емоції. Часто оцінка відіграє роль вольового мотиву, проте говорити про її стимулююче значення можна тільки тоді, коли вона викликає в учня бажання поглибити знання, формує у нього вольові риси характеру. Дієвість оцінювання значною мірою залежить від коментування її педагогом, бо гуманізація освіти вимагає, щоб навчання було вільним від тиску на учнів, психологічного дискомфорту, породженого необ’єктивним оцінюванням.

Серед найоптимальніших методів і прийомів створення позитивного настрою учнів на уроці педпрацівники Центру  відзначають такі:

P     створення ігрових ситуацій;

P     нестандартний початок уроку;

P     створення проблемних ситуацій;

P     застосування цікавих розвивальних завдань.

Найоптимальнішими методами і прийомами мотивації навчальної діяльності педагогічні працівники вважають:

P     проблемно-пошукові,  практичні, інтерактивні, особистісно-орієнтовані  методи і принципи роботи;

P     індивідуальні, групові форми роботи, співпрацю педагога й учнів на уроці;

P     бесіда, змагання, гра та інше.

При підготовці до уроку, обираючи методи і прийоми мотивації, педагоги враховують специфіку навчальної групи та індивідуальні можливості учнів.

  Все, що вище прозвучало, - це результати опитування викладачів та майстрів виробничого навчання. Складається враження, що педагогічні працівники Центру, використовуючи всі вищеназвані форми і методи повинні проводити в першу чергу цікаві уроки. І по їх відповідях анкети вони їх проводять.

Проте, проведене анкетування серед учнів показало, що тільки трохи більше половини опитаних учнів (18 учнів із 35 опитаних, що склало 51,4%) навчається тому, що на уроках їм цікаво. Тому на засіданнях методичних комісій необхідно розглядати методику викладання навчальних предметів та впровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес, а також провести засідання методичних комісій щодо впровадження в практику роботи заходів та рекомендацій щодо мотивації навчальної діяльності учнів.

Важлива роль у мотивації учнів до навчання відводиться стилю спілкування педагога з учнями під час уроку та в позаурочний час. Пріоритетним визначено демократичний стиль спілкування, який обрали 15 педпрацівників із опитаних 18 осіб, що становить 83,3% опитаних.

Неможливо переоцінити роль особистості педагогічного працівника, особливо класного керівника, у сфері педагогічного стимулювання позитивної мотивації школярів під час навчання. Педагог повинен не тільки повідомляти учням певні знання, а й служити для них взірцем. Педагог повинен бути безпосереднім уособленням педагогічного процесу, людиною, на яку рівняються і з якою порівнюють себе учні. Тобто бути авторитетом для учнів. Говорю «повинен», адже анкетування учнів показало, що тільки 8 учнів із 35 опитаних вибрали твердження «навчаюсь тому, щоб не підвести свого класного керівника та навчальну групу», що становить 22,9%.

Тому вважаю, що практичному психологу необхідно на основі матеріалів педради розробити заходи та рекомендації щодо формування стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності учнів Центру за сучасних умов.

На кінець свого виступу хочу зазначити: кожний вид діяльності можна розкласти на складові: хочу, можу, навіщо це робити. І коли учень хоче, може адже кожна людина народжена бути активною, дієвою), але не розуміє для чого ходити на уроки, виконувати завдання, тобто коли немає позитивної діяльності, на її місце приходить інша — негативна, або, як її називають, саморуйнівна.

Тому поліпшення передусім якості викладання, майстерності педагогічного працівника, вдосконалення методів і прийомів роботи, спрямованих на підвищення інтересу до предмета, розвиток    мотиваційної сфери, стимулювання пізнавальної активності учнів, уміння  практично застосовувати набуті знання — ось цей нешвидкий, але надійний шлях активізації пізнавальної діяльності учнів Центру.

Рекомендації педагогічної ради щодо формування мотивації навчальної діяльності учнів.

З метою формування в учнів стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності педагогічна рада постановляє:

1.                         Адміністрації Центру під час відвідування уроків та позанавчальних заходів постійно звертати увагу на стан формування позитивних мотивів навчальної діяльності учнів.

Адміністрація,

протягом навчального року

2.        Головам методичних комісій:

2.1.    Провести засідання методичних комісій щодо впровадження в практику  роботи методів мотивації навчальної діяльності учнів.

Голови метод комісій,

Листопад 2015р.

2.2. Постійно на засіданнях методичних комісій обговорювати методику викладання навчальних предметів та впровадження новітніх освітніх технологій  у навчально-виховний процес.

Голови та члени метод комісій,

постійно

3. Педагогічним працівникам:

3.1. Врахувати рекомендації щодо впровадження емоційних, пізнавальних, вольових та соціальних методів мотивації під час проведення навчальних занять.

Викладачі, майстри в/н,

постійно

3.2.                  Систематично взаємовідвідувати уроки колег з метою обміну досвідом з питання виховання в учнів уміння і бажання вчитися.

Викладачі, майстри в/н,

постійно

3.3.                  На засіданнях методичних комісій  звітуватися про роботу щодо  впровадження тем самоосвіти  у навчально-виховний процес.

Викладачі, майстри в/н,

постійно

4.                          Практичному психологу на основі матеріалів педради розробити заходи та рекомендації щодо формування мотивації навчальної діяльності учнів за сучасних умов.

Практичний психолог,

До 15.11.2015р.